Що дасть Україні перехід на трьохрічне планування бюджету

Олександра Бетлій, головний економіст Міністерства фінансів України

Олександра Бетлій, головний економіст Міністерства фінансів України

6 грудня 2018 року парламент прийняв в цілому законопроект №8044, який передбачає перехід на трьохрічне бюджетне планування. Головний економіст Міністерства фінансів України Олександра Бетлій пояснує, які зміни передбачає ухвалений законопроект і якими будуть наслідки переходу на середньострокове планування.

Протягом багатьох років експерти та міжнародні партнери просували ідею впровадження середньострокового бюджетного планування. Однак це питання не було пріоритетом уряду загалом та Міністерства фінансів зокрема до 2015 року, коли про середньострокове бюджетне планування почали говорити як про єдиний правильний підхід до планування.

У 2017 році Міністерство фінансів в пілотному режимі розробило і оприлюднило Бюджетну декларацію на 2018-2020 роки, в якій визначило основні стелі видатків за головними розпорядниками коштів. І хоча Декларація не відповідала ліпшим міжнародним практикам, вона була проривом для України, оскільки це була перша спроба оцінити витрати на перспективу.

Щоб ввести практику середньорічного бюджетного планування, в лютому 2018 року Кабінет Міністрів подав до парламенту законопроект про внесення змін до Бюджетного кодексу (№8044), яким визначено правове поле для запровадження середньострокового бюджетного планування та визначення Бюджетної декларації як документу стратегічного планування. 6 грудня 2018 року парламент нарешті ухвалив закон про впровадження середньострокового бюджетного планування. Загалом, очікується, що впровадження саме такого підходу планування означатиме більшу прозорість, стабільність та ефективність бюджетної політики, що в свою чергу сприятиме поліпшенню бізнес-середовища і потенційного економічного зростання.

Отже, відповідно до нового закону, в Україні ухвалюватимуть Бюджетну декларацію на середньорічну перспективу (на три наступні роки). І в цій декларації йтиметься не тільки про стелі видатків за головними розпорядниками коштів, але й про фіскальну політику на цей період.

Середньострокове бюджетне планування – це про стратегію та про її фінансування. Так, в Бюджетній декларації буде визначено фінансування пріоритетів розвитку України — щоправда, потрібно, щоб до того уряд визначив ці пріоритети. Отже, з нового документу можна буде зрозуміти, куди рухається країна.

Ключовим питанням тут буде спроможність органів влади різних рівнів визначити свої пріоритети, поставити чіткі цілі та завдання, оцінити потрібний ресурс і реально оцінити можливість його отримання, і врешті-решт впроваджувати зміни задля підвищення якості публічних послуг для громадян та бізнесу.

Тоді із визначених в декларації стель видатків за головними розпорядниками коштів кожен охочий зможе, наприклад, побачити:

-  чи відбуватиметься реформа освіти, чи уряд і надалі закладає кошти на фінансування Нової української школи і вже не лише для першого класу,

- який обсяг гарантій в охороні здоров’я планує надавати уряд і чи продовжиться медична реформа,

- чи справді закладено гроші на розбудову інфраструктури, якщо уряд обіцяє це зробити,

-  чи буде уряд підвищувати заробітні плати бюджетним працівникам та мінімальні пенсії, щоб сприяти підвищенню купівельної спроможності.

Зрозуміло, що для фінансування видатків потрібно буде генерувати доходи, а тому в декларації буде визначено і прогноз доходів та, відповідно, основні напрямки податкової політики.

В ухваленому законопроекті також визначено збільшення відповідальності міністерств за ефективне використання коштів. Зокрема, вони повинні будуть оприлюднювати звіти про свої досягнення, забезпечені за рахунок бюджетних коштів. Також міністерства повинні будуть проводити огляди видатків за бюджетними програми, що є нагально важливим, оскільки сьогодні майже ніколи немає чітких відповідей на запитання: Яка мета бюджетної програми? Чи потрібна ця бюджетна програма? Чи справді на неї потрібно визначати бюджетні кошти?

Також в Бюджетному кодексі тепер є важливі положення про фіскальні ризики та їх оцінку. Це є надзвичайно важливим з огляду на велику частку державного боргу по відношенню до ВВП, численні (неефективні) державні підприємства, а також макроекономічні вразливості. Відповідно Міністерство фінансів зможе посилити оцінку фіскальних ризиків, що дозволить наперед розробляти кроки по їх зниженню.

Отже, уряд та парламент нарешті дали відповідь на питання: «що?», сказавши чітко «Середньострокове бюджетне планування». Тепер прийшов час давати відповідь на питання: «як?» і, щоб відповісти на це питання, потрібна кропітка робота передусім Міністерства фінансів, підкріплена співпрацею з іншими міністерствами. І варто зауважити, що вибудовування якісної системи середньострокового бюджетного планування потрібен не один рік, оскільки йдеться про побудови нової культури планування та впровадження завдань, що вимагає збільшення спроможності усіх головних розпорядників коштів.

VoxConnector, спеціально для Газети «Кілійський вісник»

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Можно использовать следующие HTML-теги и атрибуты: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>