ВСІ ДІТИ МАЮТЬ ПРАВО НА ЩАСТЯ!

до статті березеньПонад 80 000 дітей в Україні зростають у державних закладах різних типів: дитячих будинках, школах-інтернатах тощо. Лише близько 20% цих дітей дійсно є сиротами. Переважна ж більшість дітей в інтернатних закладах мають не лише родичів, але й одного чи навіть двох батьків.

Діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування – найбільш вразливі і найменш захищені члени нашого суспільства. Ці діти позбавлені сімейного затишку, батьківського тепла, уваги, любові, захисту.

Вони позбавлені тієї надійної опори в житті, яка особливо важлива для дитини – батьківської підтримки. Вони не можуть опертись на батьківську силу, відчути мамину ніжність. Їх нема кому захистити від зла, яким переповнений наш світ. Нема їм від кого чекати любові, розуміння, підтримки, нема кому їх захистити, пожаліти, витерти сльози, приголубити, заспокоїти.

Звичайно, є школи-інтернати, є соціальні служби, які повинні полегшувати долю сиріт, але вони не розв’язують проблему. І хоча в переважній більшості в цих закладах працюють добросовісні і порядні працівники, та вони не в змозі замінити дітям батька і матір. Більше того, після закінчення часу перебування в школі-інтернаті сироти та діти, позбавлені батьківського піклування часто залишаються сам на сам перед проблемами дорослого життя.

Нелегко в наші часи добре виховати дитину навіть у повноцінній сім’ї, але в набагато важчій і драматичнішій ситуації перебувають діти, які ніколи не відчували любові батька і матері.

Тому нині більшої популярності і поширення набувають сімейні форми виховання, які створюють дітям умови, що найповніше відповідають умовам повноцінної сім’ї: це будинок сімейного типу, прийомна сім’я, опікунська сім’я.

В них вихованням займаються люди, які присвячують цим дітям своє життя. Вони живуть разом з дітьми постійно, намагаючись створити сім’ю, яка би стала дітям рідною. І, що дуже важливо, діти, виростаючи і стаючи повнолітніми, не залишаються самотніми, а є завжди під опікою своїх названих батьків. Вони завжди мають куди прийти і мають до кого прийти, хто їх завжди готовий розрадити, підтримати, захистити.

Звичайно, найкращою формою адаптації і соціалізації дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування є і завжди було усиновлення. Ця форма найбільше відповідає вихованню у повноцінній сім’ї. В Україні процедура усиновлення не є складною, тому кожен, хто має тепло у серці для повноцінного виховання нащадків, може стати гарним батьком чи матір’ю для дитини. Залишається лише один найважливіший крок – виявити відповідне бажання.

Не будьмо байдужими до долі дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування! Кожна дитина – неповторний світ, маленька людина, яка довірливими очима дивиться на світ дорослих людей, який є дуже різний і який часто боляче ранить вразливе і чисте дитяче серце. Дитина є безборонною перед лицем людської жорстокості. Навчімся ж ми, дорослі, не бути байдужими до долі дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Якщо Ви бажаєте прийняти на виховання дитину-сироту, дитину, позбавлену батьківського піклування, підтримати її, надати сімейне тепло, любов, затишок, підготувати до самостійного життя, звертайтеся до служби у справах дітей Кілійської районної державної адміністрації за адресою: м. Кілія, вул. Миру, 44, каб.39 або за телефонами: (04843) 4-35-37, 4-19-86.

Служба у справах дітей Кілійської РДА

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Можно использовать следующие HTML-теги и атрибуты: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>